Генеральна директорка Daimler Truck AG Карін Радстрьом виступила на LinkedIn із дуже сміливими тезами на користь водневих технологій. Вона назвала водень «емоційним» і «надихаючим», водночас висуваючи сумнівні твердження щодо економічної доцільності й життєздатності цього рішення.
Ситуація виглядає особливо незручною, враховуючи, що водневі вантажівки Daimler відстають більш ніж на 100 мільйонів миль пробігу від електричних тягачів Volvo.
Звіт Daimler про пробіг
На початку вересня Daimler Truck AG повідомила, що паливні вантажівки компанії пройшли понад 225 000 км (~139 000 миль) у реальних умовах експлуатації. Проте на фоні мільйонних пробігів електровантажівок Volvo, Renault чи навіть менш відомих стартапів, ця цифра виглядає скромно.
Більше того, навіть власні електровантажівки Daimler eActros показують кращі результати, ніж водневі.
Чому Радстрьом так активно просуває водень?
У своєму дописі вона навела три причини, чому водень потрібен «паралельно» з електротягачами:
- Обмеження електромережі. Щоб забезпечити зарядну інфраструктуру для 6 млн вантажівок у Європі, потрібно колосально розвивати енергосистему. Водневі станції, мовляв, будувати простіше й дешевше.
- Енергетичний імпорт. Європа зможе імпортувати рідкий водень з Північної Африки та Близького Сходу.
- Специфічні сценарії використання. У певних випадках водневі вантажівки забезпечують вищу вантажопідйомність та більший запас ходу, ніж електричні.
Також Радстрьом закликала ЄС до масштабного виробництва водню, розвитку мережі заправок та політичної підтримки. Daimler планує з 2026 року випустити першу партію зі 100 вантажівок Mercedes-Benz GenH2.
Проблеми з аргументами
Критики швидко відреагували. І небезпідставно:
- У Європі на 2024 рік працює лише 265 водневих заправок, з яких лише близько 100 здатні обслуговувати великовантажний транспорт. Для порівняння: вже встановлено майже 5 млн зарядних точок для електромобілів.
- Твердження про легкий імпорт рідкого водню виглядає сумнівно, адже частка сонячної та вітрової генерації в ЄС вже сягає 27–30%.
- Будівництво водневої інфраструктури навряд чи буде дешевшим за розширення електричної мережі, як стверджує Радстрьом.
Водночас, визнають навіть критики, що для окремих сценаріїв (тривалі маршрути, велике навантаження) водень може бути корисним. Але розвиток твердотільних батарей може швидко змінити ситуацію.
Що стоїть за цими заявами?
Деякі експерти вважають, що такі заяви можуть бути вигідними для Daimler, адже компанія отримала 226 млн євро державних грантів на розробку водневих вантажівок. Інші ж підозрюють, що «гра на два фронти» дозволяє Daimler виграти час і утримати прибутки від дизельних вантажівок.
Як би там не було, очевидно одне: надмірне просування водню може загальмувати перехід на електротранспорт, і за це доведеться платити не лише бізнесу, а й планеті.
Джерело: https://electrek.co/